Експертна комісія Мінсоцполітики
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» з метою виходу на ринок забезпечення ТЗР осіб з інвалідністю підприємство має відповідати кваліфікаційним вимогам, які визначені Мінсоцполітики.
На виконання ст. 26 цього Закону Мінсоцполітики видало Наказ від 09.08.2016 № 871 «Деякі питання придбання технічних та інших засобів реабілітації», яким затверджено Кваліфікаційні вимоги до підприємств усіх форм власності – кандидатів на виготовлення, постачання, ремонт та технічне обслуговування технічних та інших засобів реабілітації та Положення про Експертну комісію (далі − Положення).
Так, Експертна комісія, що створена Мінсоцполітики, розглядає документи, подані підприємствами – кандидатами на виготовлення, постачання, ремонт та технічне обслуговування ТЗР за державні кошти з метою надання рекомендацій щодо встановлення їх відповідності кваліфікаційним вимогам, та здійснює моніторинг підприємств, що відповідають кваліфікаційним вимогам.
За результатами розгляду документів Експертна комісія приймає рішення про включення підприємства-кандидата до Переліку підприємств або ж йому відмовляє. Попри те, що ведення такого переліку не передбачено ст. 26 Закону та іншими законодавчими актами.
Крім цього, Наказ містить широкий перелік кваліфікаційних вимог, зміст та критерії яких на рівні цього акту не розкрито. Так, Експертна комісія може на власний розсуд визначати відповідність та «прийнятність» наявних приміщень, кваліфікованих працівників, спеціального матеріально-технічного оснащення, нормативної або технічної документації.
Згідно з протоколами засiдань Експертної Koміciї Мiнсоцполiтики причинами відмови підприємствам, серед усього іншого, є:
- неправильно зазначені обсяги виробництва в документах (попри те, що вказана невідповідність документів жодним чином не підтверджує та не спростовує наявності певної кваліфікаційної вимоги);
- сертифікати про підвищення кваліфікації фахівців не відповідали вимогам Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;
- недоліки договорів оренди, відсутність акта приймання-передачi;
- технічні недоліки в оформленні документів (відсутність електронного носія, оформлення додатків не за формою, відсутність нотаріального посвідчення тощо).
Аналіз протоколів Експертної комісії свідчить про те, що існує непослідовна практика у відмовах та включенні підприємств за відсутності чіткого обґрунтування та випадки, коли Експертна комісія вчиняла дії та приймала управлінські рішення, які не передбачені Положенням.
Крім того, проходження процедури підтвердження відповідності кваліфікаційним вимогам для деяких підприємств було довготривалим і розтягнутим у часі, попри те, що згідно з Положенням строк розгляду документів та надання рекомендацій не може перевищувати одного місяця з моменту їх надходження.
Під час розгляду документів Експертною комісією поширеною є «перевірка достовірності поданої підприємствами інформації», яка на практиці перетворюється на виїзні перевірки підприємств. Експертна комісія обґрунтовує такі виїзні перевірки вимогами п. 3 Положення, яким визначено право Експертної комісії «одержувати в установленому порядку від підприємств-кандидатів інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань». Юридична невизначеність порядку отримання такої інформації призводить до того, що Експертна комісія реалізує цю процедуру на власний розсуд.
Формування та затвердження граничних цін на ТЗР
Підтвердження кваліфікаційних вимог та внесення підприємства до відповідного Переліку все одно не дає йому можливості розпочати свою діяльність на ринку. Причиною тому є необхідність внесення найменування продукції (ТЗР) підприємства до відповідного наказу Мінсоцполітики, яким визначаються граничні ціни на ТЗР. Існування такого регулювання обґрунтовано необхідністю запобігти практиці штучного завищення цін на ТЗР.
Цей Наказ є переліком найменувань виробів, шифрів та/або варіантів виготовлення виробів і граничних цін. Шифр присвоюється окремо на кожен вид продукції підприємства. Без оновлення Наказу підприємство, що планує працювати з новим видом ТЗР, не може розпочати роботу.
Встановлює граничні ціни Робоча група із формування граничних цін, до складу якої входять 20 членів – представники Мінсоцполітики, Фонду, УкрНДІпротезування (за згодою), експерти, в тому числі технічні експерти, науковці, представники центральних органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства.
Однак наказ Мінсоцполітики, що регулює діяльність Робочої групи, не встановлює мінімальної періодичності проведення засідань, що призводить до того, що фактично за два з половиною роки існування (з 25.01.2019) групи було проведено лише 13 засідань. Внесення змін до Наказу про граничні ціни відбувається ще рідше.
Внаслідок цього термін очікування підприємств з моменту включення їх у Перелік до моменту визначення граничної ціни на продукцію і внесення найменування продукції до відповідного Наказу сягає від декількох місяців до більше року.
Так, у 2019 році Наказ був оновлений двічі, а починаючи з серпня 2020 року, Наказ про граничні ціни не оновлювався взагалі. Відповідно, підприємства з новою продукцією, які з серпня 2020 року подали документи, пройшли процедуру оцінки відповідності кваліфікаційним вимогам та були внесені до Переліку, до сьогодні не можуть розпочати свою роботу, адже очікують на внесення відповідних змін до Наказу про граничні ціни.
Надмірні дискреційні повноваження Експертної комісії Мінсоцполітики, членів Робочої групи із формування граничних цін, відсутність на законодавчому рівні прозорого та послідовного механізму перевірки підприємств створює ризик корупційних зловживань, безпідставних відмов та адміністративного тиску на підприємства.
недосконалість нормативного регулювання: Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю», наказ Мінсоцполітики від 09.08.2016 № 871 «Деякі питання придбання технічних та інших засобів реабілітації», наказ Мінсоцполітики від 17.12.2019 № 1900 «Про затвердження Положення про Робочу групу із формування граничних цін на технічні та інші засоби реабілітації для осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення»
індивідуальна недоброчесність членів Експертної комісії Мінсоцполітики та Робочої групи із формування граничних цін на ТЗР
Порушення конкурентних механізмів ринку виробників ТЗР
Спотворення системи забезпечення осіб ТЗР
Надмірне адміністративне втручання у діяльність підприємства
Втрата репутації Мінсоцполітики
Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 ККУ)
Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ)
✔ Ініціювати внесення змін до ст. 26 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» з метою виключення положення щодо встановлення кваліфікаційних вимог до підприємств-виробників ТЗР, які визначаються Мінсоцполітики. В умовах встановлення відповідності продукції вимогам Технічного регламенту, яка відповідає європейському законодавству, та ефективного ринкового нагляду з боку Держлікслужби запровадження інших додаткових вимог буде недоцільним та таким, що лише може сприяти виникненню корупційних ризиків та надмірному регуляторному тиску на ринок;
✔ З метою удосконалення та дерегуляції нормативно-правової бази з виробництва і реалізації ТЗР, приведення її у відповідність до норм законів та нормативно-правових актів вищої юридичної сили:
- скасувати Наказ Мінсоцполітики від 09.08.2016 № 871 «Деякі питання придбання технічних та інших засобів реабілітації»;
- скасувати Наказ Мінсоцполітики від 06.08.2019 № 1208 «Про організацію забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації»;
✔ переглянути інші нормативно-правові акти, прийняті Урядом та Мінсоцполітики, які регулюють сферу забезпечення ТЗР, що вратили свою актуальність або були прийняті з порушенням вимог законів;
✔ переглянути наказ Мінсоцполітики від 20.01.2015 № 37 «Про затвердження Порядків визначення функціональних можливостей інваліда, дитини-інваліда, іншої особи» в частині застосування соціальних критеріїв, які створюють умови для дискреції.
✔ комплексно переглянути підходи до регулювання ринку ТЗР;
✔ усунути дублювання функцій Мінсоцполітики та Держлікслужби. Визначити Держлікслужби головним суб’єктом, відповідальним за здійснення ринкового нагляду, посилити інституційну спроможність органу, передбачивши належне фінансування для ефективного виконання функції регулятора ринку ТЗР;
✔ переглянути порядок встановлення граничних цін, граничних нормативів рентабельності на ТЗР, на які поширюється дія технічного регламенту щодо медичних виробів та відповідні повноваження Мінсоцполітики.
✔ Удосконалити контроль за діяльністю медико-соціальних експертних комісій з метою усунення можливості для призначення несумісних виробів (ТЗР) особам з інвалідністю;
✔ встановити ефективний контроль за призначенням керівництва казенних протезно-ортопедичних підприємств;
✔ не допускати управління казенними підприємствами без укладення контрактів з керівництвом;
✔ посилити контроль за конфліктом інтересів у посадових осіб на різних етапах забезпечення ТЗР;
✔ налагодити поширення інформації про підприємства-постачальника серед осіб, які потребують забезпечення ТЗР, для усунення можливостей лобіювання інтересів окремих компаній посадовими особами органів соціального захисту населення (ОСЗН) при ознайомленні осіб з інвалідністю з переліком підприємств постачальників та «допомозі» у виборі конкретного підприємства;
✔ забезпечити обґрунтоване, контрольоване та прозоре авансування Фондом підприємств-постачальників ТЗР для забезпечення ефективного розпорядження бюджетними коштами та усунення можливостей для використання підприємствами передоплати у власних цілях;
✔ налагодити систему перевірки та моніторингу за внесенням даних до Централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ).
Відповідно до способів мінімізації