Надмірний рівень дискреції у діяльності Мінсоцполітики (Експертна комісія з оцінки відповідності кваліфікаційним вимогам, Робоча група із формування граничних цін на ТЗР)

Експертна комісія Мінсоцполітики

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» з метою виходу на ринок забезпечення ТЗР осіб з інвалідністю підприємство має відповідати кваліфікаційним вимогам, які визначені Мінсоцполітики.

На виконання ст. 26 цього Закону Мінсоцполітики видало Наказ від 09.08.2016  № 871 «Деякі питання придбання технічних та інших засобів реабілітації», яким затверджено Кваліфікаційні вимоги до підприємств усіх форм власності – кандидатів на виготовлення, постачання, ремонт та технічне обслуговування технічних та інших засобів реабілітації та Положення про Експертну комісію (далі − Положення).

Так, Експертна комісія, що створена Мінсоцполітики, розглядає документи, подані підприємствами – кандидатами на виготовлення, постачання, ремонт та технічне обслуговування ТЗР за державні кошти з метою надання рекомендацій щодо встановлення їх відповідності кваліфікаційним вимогам, та здійснює моніторинг підприємств, що відповідають кваліфікаційним вимогам.

За результатами розгляду документів Експертна комісія приймає рішення про включення підприємства-кандидата до Переліку підприємств або ж йому відмовляє. Попри те, що ведення такого переліку не передбачено ст. 26 Закону та іншими законодавчими актами.

Крім цього, Наказ містить широкий перелік кваліфікаційних вимог, зміст та критерії яких на рівні цього акту не розкрито. Так, Експертна комісія може на власний розсуд визначати відповідність та «прийнятність» наявних приміщень, кваліфікованих працівників, спеціального матеріально-технічного оснащення, нормативної або технічної документації.

Згідно з протоколами засiдань Експертної Koміciї Мiнсоцполiтики причинами відмови підприємствам, серед усього іншого, є:

- неправильно зазначені обсяги виробництва в документах (попри те, що вказана невідповідність документів жодним чином не підтверджує та не спростовує наявності певної кваліфікаційної вимоги);

- сертифікати про підвищення кваліфікації фахівців не відповідали вимогам Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;

- недоліки договорів оренди, відсутність акта приймання-передачi;

- технічні недоліки в оформленні документів (відсутність електронного носія, оформлення додатків не за формою, відсутність нотаріального посвідчення тощо).

  Аналіз протоколів Експертної комісії свідчить про те, що існує непослідовна практика у відмовах та включенні підприємств за відсутності чіткого обґрунтування та випадки, коли Експертна комісія вчиняла дії та приймала управлінські рішення, які не передбачені Положенням.

  Крім того, проходження процедури підтвердження відповідності кваліфікаційним вимогам для деяких підприємств було довготривалим і розтягнутим у часі, попри те, що  згідно з Положенням строк розгляду документів та надання рекомендацій не може перевищувати одного місяця з моменту їх надходження.

Під час розгляду документів Експертною комісією поширеною є «перевірка достовірності поданої підприємствами інформації»,  яка на практиці перетворюється на виїзні перевірки підприємств. Експертна комісія обґрунтовує такі виїзні перевірки вимогами п. 3 Положення, яким визначено право Експертної комісії «одержувати в установленому порядку від підприємств-кандидатів інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань». Юридична невизначеність порядку отримання такої інформації призводить до того, що Експертна комісія реалізує цю процедуру на власний розсуд.

Формування та затвердження граничних цін на ТЗР

Підтвердження кваліфікаційних вимог та внесення підприємства до відповідного Переліку все одно не дає йому можливості розпочати свою діяльність на ринку. Причиною тому є необхідність внесення найменування продукції (ТЗР) підприємства до відповідного наказу Мінсоцполітики, яким визначаються граничні ціни на ТЗР. Існування такого регулювання обґрунтовано необхідністю запобігти практиці штучного завищення цін на ТЗР.

Цей Наказ є переліком найменувань виробів, шифрів та/або варіантів виготовлення виробів і граничних цін. Шифр присвоюється окремо на кожен вид продукції підприємства.  Без оновлення Наказу підприємство, що планує працювати з новим видом ТЗР, не може розпочати роботу.

Встановлює граничні ціни Робоча група із формування граничних цін, до складу якої входять 20 членів – представники Мінсоцполітики, Фонду, УкрНДІпротезування (за згодою), експерти, в тому числі технічні експерти, науковці, представники центральних органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства.

Однак наказ Мінсоцполітики, що регулює діяльність Робочої групи, не встановлює мінімальної періодичності проведення засідань, що призводить до того, що фактично за два з половиною роки існування (з 25.01.2019) групи було проведено лише 13 засідань. Внесення змін до Наказу про граничні ціни відбувається ще рідше.

Внаслідок цього термін очікування підприємств з моменту включення їх у Перелік до моменту визначення граничної ціни на продукцію і внесення найменування продукції до відповідного Наказу сягає від декількох місяців до більше року.

Так, у 2019 році Наказ був оновлений двічі, а починаючи з серпня 2020 року, Наказ про граничні ціни не оновлювався взагалі. Відповідно, підприємства з новою продукцією, які з серпня 2020 року подали документи, пройшли процедуру оцінки відповідності кваліфікаційним вимогам та були внесені до Переліку, до сьогодні не можуть розпочати свою роботу, адже очікують на внесення відповідних змін до Наказу про граничні ціни.

Надмірні дискреційні повноваження Експертної комісії Мінсоцполітики, членів Робочої групи із формування граничних цін, відсутність на законодавчому рівні прозорого та послідовного механізму перевірки підприємств створює ризик корупційних зловживань, безпідставних відмов та адміністративного тиску на підприємства.