Земельний кодекс України, Закони України «Про землеустрій», «Про державний контроль за використанням та охороною земель»
Ліси та землі лісового фонду України є об’єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання у власність. Враховуючи правові стандарти підвищеного захисту, чинне законодавство встановлює правило, за яким громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів. Натомість недоброчесні посадові особи для особистого збагачення сприяють приватизації земель лісового фонду під виглядом земель сільськогосподарського призначення на користь третіх або підставних осіб. У результаті держава та громада втрачають не тільки цінні лісові угіддя, а учасники корупційної схеми отримують прибуток з вирубки лісу.
Недосконалість нормативного регулювання
Індивідуальна недоброчесність
Втрата земель лісового фонду, погіршення екологічного стану навколишнього середовища
Зменшення надходжень до місцевих бюджетів
Уповільнення економічного зростання суб’єктів господарювання та держави вцілому
Зниження ефективності державного управління у сфері земельних відносин
Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 ККУ)
Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ)
Незаконне збагачення (ст. 368-2 ККУ)
Прийняття та імплементація законопроєкту № 2194 "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин"