A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту
Повернутись до каталогу

Конкуренція приватних та публічних інтересів в управлінні державними підприємствами

Високий
рівень ризику
Дата перегляду ризику: 27.10.2021 року
ОПИС РИЗИКУ:

Приватні і державні підприємства фактично є рівними гравцями у сфері виробництва, постачання та ремонту ТЗР  для осіб з інвалідністю та конкурують за власний сегмент ринку. Реалізація приватними суб'єктами ТЗР, аналогічних виробам, що виготовляють державні підприємства, створює суттєве конкурентне середовище, наслідком якого є неповне завантаження виробничих потужностей державних компаній.

Крім механізмів ринкової конкуренції, державні протезно-ортопедичні підприємства можуть зазнати збитків внаслідок неефективного управління керівниками, які мають приватний інтерес в успішному розвитку паралельно існуючих «власних» приватних підприємств.

Створені приватні підприємства повністю дублюють діяльність державного підприємства та перехоплюють договори з Фондом на виробництво ТЗР.

Засновниками таких приватних компаній можуть бути члени сім’ї або пов’язані особи, водночас їх кінцевими бенефіціарами є саме керівники  державних підприємств. Ці приватні підприємства стають головними конкурентами на ринку виробництва, постачання і ремонту ТЗР та призводять до збитковості їх державних аналогів.

Керівники державних підприємств, у свою чергу, умисно несвоєчасно укладають договори з Фондом та проводять збиткову фінансово-господарську діяльність.

Корупційний ризик в організації управління державними підприємствами збільшується в умовах призначення виконувача обов’язків керівника, тобто управління без укладення контракту. Вказаний статус зменшує рівень відповідальності керівництва державних підприємств за діяння, оскільки лише при укладенні контракту з керівником державного підприємства визначається коло функціональних обов’язків та відповідальність за їх невиконання чи неналежне виконання. У разі відсутності контракту керівництву державних підприємств значно простіше уникнути відповідальності.

Джерела ризику

індивідуальна недоброчесність посадових осіб

призначення тимчасових виконувачів обов’язків керівників, що унеможливлює притягнення до відповідальності

відсутність ефективного контролю за конфліктом інтересів у посадових осіб державних протезно-ортопедичних підприємств

діяльність приватних підприємств, що дублюють діяльність державних, кінцевими бенефіціарними власниками яких є керівники державних підприємств або пов’язані з ними особи

Стратегічні наслідки

Погіршення ефективності управління державними протезно-ортопедичними підприємствами, що призводить до їх збитковості

Скорочення працівників державних протезно-ортопедичних підприємств

Спотворення механізмів ринку та системи забезпечення особи ТЗР

Корупційні наслідки

Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ)

Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ст. 172-7 КУпАП)

СПОСОБИ МІНІМІЗАЦІЇ РИЗИКУ
Нормативні

✔ Ініціювати внесення змін до ст. 26 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» з метою виключення положення щодо встановлення кваліфікаційних вимог до підприємств-виробників ТЗР, які визначаються Мінсоцполітики. В умовах встановлення відповідності продукції вимогам Технічного регламенту, яка відповідає європейському законодавству, та ефективного ринкового нагляду з боку Держлікслужби  запровадження інших додаткових вимог буде недоцільним та таким, що лише може сприяти виникненню корупційних ризиків та надмірному регуляторному тиску на ринок;

✔ З метою удосконалення та дерегуляції нормативно-правової бази з виробництва і реалізації ТЗР, приведення її у відповідність до норм законів та нормативно-правових актів вищої юридичної сили:

- скасувати Наказ Мінсоцполітики від 09.08.2016 № 871 «Деякі питання придбання технічних та інших засобів реабілітації»;

- скасувати Наказ Мінсоцполітики від 06.08.2019 № 1208 «Про організацію забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації»;

✔ переглянути інші нормативно-правові акти, прийняті Урядом та Мінсоцполітики, які регулюють сферу забезпечення ТЗР, що вратили свою актуальність або були прийняті з порушенням вимог законів;

✔ переглянути наказ Мінсоцполітики від 20.01.2015 № 37 «Про затвердження Порядків визначення функціональних можливостей інваліда, дитини-інваліда, іншої особи» в частині застосування соціальних критеріїв, які створюють умови для дискреції.

✔ комплексно переглянути підходи до регулювання ринку ТЗР;

✔ усунути дублювання функцій Мінсоцполітики та Держлікслужби. Визначити Держлікслужби головним суб’єктом, відповідальним за здійснення ринкового нагляду, посилити інституційну спроможність органу, передбачивши належне фінансування для ефективного виконання функції регулятора ринку ТЗР;

✔ переглянути порядок встановлення граничних цін, граничних нормативів рентабельності на ТЗР, на які поширюється дія технічного регламенту щодо медичних виробів та відповідні повноваження Мінсоцполітики.

Процедурні

✔ Удосконалити контроль за діяльністю медико-соціальних експертних комісій з метою усунення можливості для призначення несумісних виробів (ТЗР) особам з інвалідністю; 

✔ встановити ефективний контроль за призначенням керівництва казенних протезно-ортопедичних підприємств; 

✔ не допускати управління казенними підприємствами без укладення контрактів з керівництвом; 

✔ посилити контроль за конфліктом інтересів у посадових осіб на різних етапах забезпечення ТЗР;

✔ налагодити поширення інформації про підприємства-постачальника серед осіб, які потребують забезпечення ТЗР, для усунення можливостей лобіювання інтересів окремих компаній посадовими особами органів соціального захисту населення (ОСЗН) при ознайомленні осіб з інвалідністю з переліком підприємств постачальників та «допомозі» у виборі конкретного підприємства;

✔ забезпечити обґрунтоване, контрольоване та прозоре авансування Фондом підприємств-постачальників ТЗР для забезпечення ефективного розпорядження бюджетними коштами та усунення можливостей для використання підприємствами передоплати у власних цілях;

✔ налагодити систему перевірки та моніторингу за внесенням даних до Централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ).

Індикатори виконання плану дій

Відповідно до способів мінімізації

Відповідальний суб’єкт
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Міністерство охорони здоров’я України
Міністерство соціальної політики України
Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю
Потреба у фінансових витратах
Щодо окремих заходів
Підтвердження існування ризику
Реєстр судових рішень
ПЕРЕЙТИ ДО ВСІХ ПІДТВЕРДЖЕНЬ
Засоби масової інформації
Львівське казенне експериментальне підприємство засобів пересування і протезування (далі - ЛКЕПЗПіП) є одним із підприємств, які виробляють ТЗР. Згідно зі звітом Західного офісу Держаудитслужби про результати державного фінансового аудиту діяльності ЛКЕПЗПіП у 2016-2017 роках це державне підприємство було збитковим. Основна причина збитковості – несвоєчасне укладення договорів з Фондом на реалізацію виготовлених ТЗР. У період, який був предметом дослідження, управління ЛКЕПЗПіП здійснювали виконувачі обов’язків директора, з якими не укладались контракти, що негативно вплинуло на ефективність управління діяльністю підприємства. Водночас в.о. директора мали безпосереднє відношення до функціонування приватного підприємства, яке дублювало діяльність ЛКЕПЗПіП та спеціалізувалось на виготовленні інвалідних візків та протезно-ортопедичних виробів. Приватний виробник став одним із основним конкурентів державного підприємства, що призвело до накопичення залишків готової продукції та зменшення завантаженості виробничих потужностей ЛКЕПЗПіП до критичних показників.
ПЕРЕЙТИ ДО ВСІХ ПІДТВЕРДЖЕНЬ
Реєстр порушників
ПЕРЕЙТИ ДО ВСІХ ПІДТВЕРДЖЕНЬ
контакт-центр
+38 (044) 200-06-94
працює з 9:00 до 18:00
контакт-центр
контакт-центр
65534-65534