A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту
Приватні і державні підприємства фактично є рівними гравцями у сфері виробництва, постачання та ремонту ТЗР для осіб з інвалідністю та конкурують за власний сегмент ринку. Реалізація приватними суб'єктами ТЗР, аналогічних виробам, що виготовляють державні підприємства, створює суттєве конкурентне середовище, наслідком якого є неповне завантаження виробничих потужностей державних компаній.
Крім механізмів ринкової конкуренції, державні протезно-ортопедичні підприємства можуть зазнати збитків внаслідок неефективного управління керівниками, які мають приватний інтерес в успішному розвитку паралельно існуючих «власних» приватних підприємств.
Створені приватні підприємства повністю дублюють діяльність державного підприємства та перехоплюють договори з Фондом на виробництво ТЗР.
Засновниками таких приватних компаній можуть бути члени сім’ї або пов’язані особи, водночас їх кінцевими бенефіціарами є саме керівники державних підприємств. Ці приватні підприємства стають головними конкурентами на ринку виробництва, постачання і ремонту ТЗР та призводять до збитковості їх державних аналогів.
Керівники державних підприємств, у свою чергу, умисно несвоєчасно укладають договори з Фондом та проводять збиткову фінансово-господарську діяльність.
Корупційний ризик в організації управління державними підприємствами збільшується в умовах призначення виконувача обов’язків керівника, тобто управління без укладення контракту. Вказаний статус зменшує рівень відповідальності керівництва державних підприємств за діяння, оскільки лише при укладенні контракту з керівником державного підприємства визначається коло функціональних обов’язків та відповідальність за їх невиконання чи неналежне виконання. У разі відсутності контракту керівництву державних підприємств значно простіше уникнути відповідальності.
індивідуальна недоброчесність посадових осіб
призначення тимчасових виконувачів обов’язків керівників, що унеможливлює притягнення до відповідальності
відсутність ефективного контролю за конфліктом інтересів у посадових осіб державних протезно-ортопедичних підприємств
діяльність приватних підприємств, що дублюють діяльність державних, кінцевими бенефіціарними власниками яких є керівники державних підприємств або пов’язані з ними особи
Погіршення ефективності управління державними протезно-ортопедичними підприємствами, що призводить до їх збитковості
Скорочення працівників державних протезно-ортопедичних підприємств
Спотворення механізмів ринку та системи забезпечення особи ТЗР
Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ)
Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ст. 172-7 КУпАП)
✔ Ініціювати внесення змін до ст. 26 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» з метою виключення положення щодо встановлення кваліфікаційних вимог до підприємств-виробників ТЗР, які визначаються Мінсоцполітики. В умовах встановлення відповідності продукції вимогам Технічного регламенту, яка відповідає європейському законодавству, та ефективного ринкового нагляду з боку Держлікслужби запровадження інших додаткових вимог буде недоцільним та таким, що лише може сприяти виникненню корупційних ризиків та надмірному регуляторному тиску на ринок;
✔ З метою удосконалення та дерегуляції нормативно-правової бази з виробництва і реалізації ТЗР, приведення її у відповідність до норм законів та нормативно-правових актів вищої юридичної сили:
- скасувати Наказ Мінсоцполітики від 09.08.2016 № 871 «Деякі питання придбання технічних та інших засобів реабілітації»;
- скасувати Наказ Мінсоцполітики від 06.08.2019 № 1208 «Про організацію забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації»;
✔ переглянути інші нормативно-правові акти, прийняті Урядом та Мінсоцполітики, які регулюють сферу забезпечення ТЗР, що вратили свою актуальність або були прийняті з порушенням вимог законів;
✔ переглянути наказ Мінсоцполітики від 20.01.2015 № 37 «Про затвердження Порядків визначення функціональних можливостей інваліда, дитини-інваліда, іншої особи» в частині застосування соціальних критеріїв, які створюють умови для дискреції.
✔ комплексно переглянути підходи до регулювання ринку ТЗР;
✔ усунути дублювання функцій Мінсоцполітики та Держлікслужби. Визначити Держлікслужби головним суб’єктом, відповідальним за здійснення ринкового нагляду, посилити інституційну спроможність органу, передбачивши належне фінансування для ефективного виконання функції регулятора ринку ТЗР;
✔ переглянути порядок встановлення граничних цін, граничних нормативів рентабельності на ТЗР, на які поширюється дія технічного регламенту щодо медичних виробів та відповідні повноваження Мінсоцполітики.
✔ Удосконалити контроль за діяльністю медико-соціальних експертних комісій з метою усунення можливості для призначення несумісних виробів (ТЗР) особам з інвалідністю;
✔ встановити ефективний контроль за призначенням керівництва казенних протезно-ортопедичних підприємств;
✔ не допускати управління казенними підприємствами без укладення контрактів з керівництвом;
✔ посилити контроль за конфліктом інтересів у посадових осіб на різних етапах забезпечення ТЗР;
✔ налагодити поширення інформації про підприємства-постачальника серед осіб, які потребують забезпечення ТЗР, для усунення можливостей лобіювання інтересів окремих компаній посадовими особами органів соціального захисту населення (ОСЗН) при ознайомленні осіб з інвалідністю з переліком підприємств постачальників та «допомозі» у виборі конкретного підприємства;
✔ забезпечити обґрунтоване, контрольоване та прозоре авансування Фондом підприємств-постачальників ТЗР для забезпечення ефективного розпорядження бюджетними коштами та усунення можливостей для використання підприємствами передоплати у власних цілях;
✔ налагодити систему перевірки та моніторингу за внесенням даних до Централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ).
Відповідно до способів мінімізації
