Під час оподаткування земельних ділянок і визначенні розміру орендної плати за користування землями державної та комунальної власності застосовується неринкова база оцінки, що створює корупційний механізм. Через те, що грошова оцінка земельної ділянки та ставка орендної плати визначаються нормативно, посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування, які приймають рішення щодо передачі земельних ділянок у користування, мають можливість передавати державні та комунальні землі за орендною платою, що може бути суттєво нижчою за ринкову.
Це призводить до поширення корупційних зловживань для отримання неправомірної вигоди, яку посадові особи вимагають за встановлення нижчих за ринкові ставок оренди. Крім того, положення Податкового кодексу України дають змогу встановлювати орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності у широкому діапазоні від 3 до 12 % від їх нормативної грошової оцінки, що використовується недоброчесними чиновниками- розпорядниками земельними активами держави для зменшення надходжень до місцевих бюджетів.
Недосконалість нормативного регулювання
Дискреційні повноваження під час застосування коефіцієнтів для розрахунку
Індивідуальна недоброчесність
Зменшення надходжень до бюджетів
Зниження е фективності державного у правління у с фері земельних відносин
Спотворення конкурентних механізмів ринку
Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 ККУ)
Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ)
Незаконне збагачення (ст. 368-2 ККУ)
Розробити та внести зміни до Податкового кодексу України, що передбачатимуть встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на базі ринкової вартості відповідних земельних ділянок за аналогією із правилами оренди інших видів державного та комунального майна