Два власники земельних ділянок звернулись до головного інженера-ґрунтознавця Запорізького центру «Облдержродючість» задля того, щоб підтвердити погіршення стану якості ґрунту їх земельних ділянок. Висновок їм був потрібен для того, щоб за допомогою судового процесу розірвати договір з підприємством, яке орендує у них земельні ділянки. У суді власники доводили, що підприємство начебто порушило умови договору про оренду, оскільки засівало землю тільки соняшником, що призвело до різкого зниження якісних властивостей ґрунту, його родючості, та спроможності до відновлення. Суд встановив, що на користь цих осіб головний інженерґрунтознавець склав завідомо неправдиві «матеріали агрохімічного обстеження ґрунтів», у яких вказав неправдиві дані про те, що за час використання орендарем ділянок їх стан погіршився. І саме це підроблене рішення інженера-ґрунтознавця надалі було підставою для винесення судового рішення на користь фізичних осіб. Суд затвердити угоду про визнання винуватості,
укладену в кримінальному провадженні між прокурором та обвинуваченим.
Однією з головних причин погіршення інвестиційного клімату в Україні є захмарна корумпованість земельних відносин, адже кожен інвестиційний проект у реальній економіці, як правило, починається із одержання або зміни призначення земельної ділянки.
За останні десятиріччя держава створила десятки забюрократизованих та корупціогенних процедур, а "добра воля" не вельми доброчесних чиновників стає обов’язковою умовою набуття і реалізації прав на землю для підприємців та звичайних громадян, навіть там, де в цьому немає жодного сенсу.
В ході розслідування встановлено, що у квітні 2020 року до Харківської філії Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» для отримання агрохімічних паспортів земельних ділянок та експертного висновку за результатами лабораторного обстеження показників якості ґрунтів та порівняльного аналізу матеріалів агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення звернувся громадянин. За виготовлення агрономічних паспортів він заплатив майже 6 тисяч гривень на банківський рахунок установи, однак документи не отримав.
Через деякий час за видачу даних документів 60-річний директор філії державної установи разом з 47–річним завідувачем одного з відділів стали вимагати у чоловіка хабар у сумі 12 тисяч гривень. Один з посадовців повідомленням надіслав чоловіку реквізити банківської картки своєї доньки, на яку необхідно було перевести гроші.
