Донедавна захист дисертаційних досліджень проводився лише у постійно діючих спеціалізованих вчених радах. У 2019 році МОН запровадило експеримент зі створення одноразових (ad hoc) спеціалізованих вчених рад і Кабмін запровадив Тимчасовий порядок присудження ступеня доктора філософії.
Експеримент виявився вдалим, і в січні 2022 року КМУ прийняв новий порядок присудження та скасування рішення про присудження наукового ступеня доктора філософії. Відтепер, для тих науковців, які вступають на аспірантуру за оновленою процедурою, таку атестацію проводитимуть виключно одноразові спеціалізовані вчені ради.
До складу такої ради входитиме її голова, двоє рецензентів та двоє офіційних опонентів (з іншого закладу освіти чи установи). Порядок визначає вимоги щодо компетентності членів разових рад, а також обмеження, спрямовані на уникнення конфлікту інтересів у таких членів рад.
Доктора філософії можуть позбавити його наукового ступеня, якщо з'ясовується, що захист відбувся з порушеннями або в роботі виявляють плагіат.
Порядок також врегульовує механізм оплати праці членів разових рад. Така оплата повинна бути закладена в кошторисі закладу вищої освіти (наукової установи) і виплачуватися за рахунок джерел, з яких здійснюється (здійснювалася) підготовка здобувача або за рахунок коштів закладу.
Іншими словами, офіційно оплату праці членів ради повинен організувати та забезпечити заклад освіти (наукова установа), в якій здобувач навчається, а не сам аспірант (ад’юнкт). Водночас заклади вищої освіти поки трактують цю норму як рекомендаційну.
Попри нормативне врегулювання вступу та навчання в аспірантурі (докторантурі), фактичні відносини між здобувачем та його науковим керівником, науково-педагогічними співробітниками кафедри, за якою здобувач закріплений, членами спеціалізованої вченої ради, опонентами складно проконтролювати.
Тому, у процесі підготовки наукових кадрів не можна виключати прояви недоброчесності та зловживань як з боку аспірантів (докторантів), так і з боку науковців, які супроводжують процес навчання.
Найчастіше недоброчесність у цих процесах може виявлятися у таких правопорушеннях:
Індивідуальна недоброчесність наукового керівника / аспіранта / опонента / рецензента / членів спеціалізованої вченої ради.
Відсутність механізмів ефективного контролю фактичних відносин між аспірантом та науковим керівником / опонентом / рецензентами / членами вченої ради.
Матеріальні стимули та доплати за науковий ступінь під час роботи у закладі вищої освіти.
Імперативні вимоги щодо здобуття наукового ступеня (вченого звання) для науково-педагогічних працівників.
“Закритість” наукової спільноти, де здобувачі наукового ступеня часто є «вчорашніми» студентами або ж родичами науковців, членів предметних рад тощо. Майже весь процес навчання в аспірантурі (докторантурі) і досі побудований на особистих контактах (спілкуванні) та взаємовідносинах здобувача з іншими учасниками цього процесу.
Зниження наукового іміджу закладу вищої освіти як в Україні, так і за кордоном.
Зниження мотивації випускників закладів вищої освіти до здобуття наукового ступеня та професійного розвитку у сфері освіти і науки.
Підготовка наукових кадрів, які неспроможні продукувати якісні наукові результати, що мають прикладне значення, розвивати наукову та освітню сферу країни.
Руйнація наукового іміджу країни на світовому рівні.
Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ).
Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 ККУ).
Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 368-3 ККУ).
Зловживання впливом (ст. 369-2 ККУ).
Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ст. 172-7 КУпАП).
Дисциплінарна відповідальність та інші санкції, наприклад, звільнення особи із займаної посади або виключення зі складу ради.
За вчинення корупційного чи пов’язаного з корупцією правопорушення відомості про таку особу вносяться до Реєстру корупціонерів (ст. 59 Закону України “Про запобігання корупції”).
✔ Наскільки це можливо, автоматизувати процедуру прийому та оформлення документів абітурієнтів до аспірантури/докторантури. Наприклад, шляхом заповнення електронних форм через централізовану автоматизовану систему.
✔ Запровадити автоматизовану систему оцінювання та проведення вступних екзаменів в аспірантуру/докторантуру.
✔ Забезпечити відеофіксацію захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня та оприлюднення цих записів на офіційному вебсайті закладу освіти (за винятком наукових робіт, які містять інформацію з обмеженим доступом або державну таємницю).
✔ Здійснювати контроль за формуванням наукових збірників та забезпечити технічну можливість відстеження змін редакцій такого збірника після його затвердження.
✔ Розробити окремі політики щодо запобігання конфлікту інтересів посадових осіб, викладачів та співробітників закладу освіти з наданням роз’яснень вимог Закону України «Про запобігання корупції» та порядку дій посадових осіб у випадку його настання.
✔ Включити до порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад в закладі освіти норми про порядок проведення апеляції результатів конкурсу.
✔ Розробити систему критеріїв оцінювання роботи (рейтингування) науково-педагогічного персоналу Університету та запровадити щорічне рейтингування НПП.
✔ Розглянути можливість включення у систему рейтингування критерію, який буде сформований за результатами анонімного опитування студентів щодо оцінювання роботи кожного викладача.
|
Індикатори виконання
плану дій |
Відповідальний суб’єкт
|
Потреба у фінансових витратах
|
|
Затверджено та оприлюднюється чіткі та диференційовані критерії оцінювання усних та письмових відповідей вступників до аспірантури/докторантури. Де це можливо, запровадити електронне екзаменування.
Запроваджено автоматизовану систему оцінювання та проведення вступних екзаменів в аспірантуру/докторантуру.
|
Заклад освіти
|
НЕ ПОТРЕБУЄ
|