A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту
Фонд здійснює відшкодування коштів виробникам та постачальникам ТЗР, з якими укладено угоди.
Згідно з п. 14 Порядку № 321 для отримання ТЗР особа з інвалідністю подає відповідну заяву з визначеним пакетом документів до ОСЗН або через ЦНАП, електронний кабінет чи Єдиний державний веб-портал електронних послуг. Службові особи ОСЗН ознайомлюють осіб з інвалідністю з Переліком підприємств, каталогом ТЗР, механізмом забезпечення ТЗР та отримання компенсації. Громадяни обирають підприємство і повідомляють про це відповідний ОСЗН.
При цьому службові особи ОСЗН можуть бути пов’язаними з окремими підприємствами, що виробляють чи постачають ТЗР, а тому за відповідну винагороду можуть лобіювати інтереси окремих підприємств шляхом спонукання осіб з інвалідністю до вибору конкретного підприємства.
індивідуальна недоброчесність працівників Фонду, ОСЗН та підприємств виробників/постачальників ТЗР
особистий контакт посадових осіб ОСЗН із заявником у поєднанні з існуванням окремого переліку протезно-ортопедичних підприємств
відсутність ефективного контролю за працівниками ОСЗН при ознайомленні осіб з інвалідністю з переліком підприємств виробників/постачальників ТЗР та “допомозі” під час обрання відповідного підприємства
недостатній рівень поінформованості осіб з інвалідністю про ринок протезно-ортопедичних підприємств та можливі альтернативні варіанти вибору виробника/постачальника ТЗР
Порушення конкурентних механізмів ринку виробників ТЗР
Втрата репутації Фондом та ОСЗН
Спотворення права вільного вибору особи з інвалідністю підприємства, що здійснюватиме забезпечення її ТЗР
Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 ККУ)
Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ)
Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ст. 172-7 КУпАП)
✔ Ініціювати внесення змін до ст. 26 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» з метою виключення положення щодо встановлення кваліфікаційних вимог до підприємств-виробників ТЗР, які визначаються Мінсоцполітики. В умовах встановлення відповідності продукції вимогам Технічного регламенту, яка відповідає європейському законодавству, та ефективного ринкового нагляду з боку Держлікслужби запровадження інших додаткових вимог буде недоцільним та таким, що лише може сприяти виникненню корупційних ризиків та надмірному регуляторному тиску на ринок;
✔ З метою удосконалення та дерегуляції нормативно-правової бази з виробництва і реалізації ТЗР, приведення її у відповідність до норм законів та нормативно-правових актів вищої юридичної сили:
- скасувати Наказ Мінсоцполітики від 09.08.2016 № 871 «Деякі питання придбання технічних та інших засобів реабілітації»;
- скасувати Наказ Мінсоцполітики від 06.08.2019 № 1208 «Про організацію забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації»;
✔ переглянути інші нормативно-правові акти, прийняті Урядом та Мінсоцполітики, які регулюють сферу забезпечення ТЗР, що вратили свою актуальність або були прийняті з порушенням вимог законів;
✔ переглянути наказ Мінсоцполітики від 20.01.2015 № 37 «Про затвердження Порядків визначення функціональних можливостей інваліда, дитини-інваліда, іншої особи» в частині застосування соціальних критеріїв, які створюють умови для дискреції.
✔ комплексно переглянути підходи до регулювання ринку ТЗР;
✔ усунути дублювання функцій Мінсоцполітики та Держлікслужби. Визначити Держлікслужби головним суб’єктом, відповідальним за здійснення ринкового нагляду, посилити інституційну спроможність органу, передбачивши належне фінансування для ефективного виконання функції регулятора ринку ТЗР;
✔ переглянути порядок встановлення граничних цін, граничних нормативів рентабельності на ТЗР, на які поширюється дія технічного регламенту щодо медичних виробів та відповідні повноваження Мінсоцполітики.
✔ Удосконалити контроль за діяльністю медико-соціальних експертних комісій з метою усунення можливості для призначення несумісних виробів (ТЗР) особам з інвалідністю;
✔ встановити ефективний контроль за призначенням керівництва казенних протезно-ортопедичних підприємств;
✔ не допускати управління казенними підприємствами без укладення контрактів з керівництвом;
✔ посилити контроль за конфліктом інтересів у посадових осіб на різних етапах забезпечення ТЗР;
✔ налагодити поширення інформації про підприємства-постачальника серед осіб, які потребують забезпечення ТЗР, для усунення можливостей лобіювання інтересів окремих компаній посадовими особами органів соціального захисту населення (ОСЗН) при ознайомленні осіб з інвалідністю з переліком підприємств постачальників та «допомозі» у виборі конкретного підприємства;
✔ забезпечити обґрунтоване, контрольоване та прозоре авансування Фондом підприємств-постачальників ТЗР для забезпечення ефективного розпорядження бюджетними коштами та усунення можливостей для використання підприємствами передоплати у власних цілях;
✔ налагодити систему перевірки та моніторингу за внесенням даних до Централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ).
Відповідно до способів мінімізації
