Зловживання при визначенні потреби в забезпеченні особи з інвалідністю ТЗР

Середній
рівень ризику
ОПИС РИЗИКУ:

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 № 321 затверджено Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації (далі – Порядок № 321).

Відповідно до п. 6 Порядку № 321 визначення медичних показань для забезпечення ТЗР, а також виплата компенсації з прийняттям відповідного рішення та оформленням висновку залежно від категорії суб’єкта здійснюється:

медико-соціальними експертними комісіями (далі – МСЕК);

лікарсько-консультативними комісіями (далі – ЛКК) державних і комунальних закладів охорони здоров’я;

 ЛКК клініки УкрНДІпротезування;

 військово-лікарськими комісіями (далі – ВЛК).

Аналіз практики застосування чинного до 2021 року нормативного регулювання цієї процедури свідчить про те, що деякі з членів медичних (медико-соціальних) комісій, використовуючи свої повноваження із корисливих мотивів у змові з постачальниками ТЗР, могли спотворювати індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю та потребу особи у конкретному засобі реабілітації. Як наслідок, із державного бюджету підприємству-постачальнику ТЗР були відшкодовані кошти за вироби, які не відповідали реальним потребам особи з інвалідністю.

 

Джерела ризику

індивідуальна недоброчесність членів медичних (медико-соціальних) комісій, що приймають відповідне рішення та оформлюють висновок

порушення порядку призначення ТЗР відповідно до функціональних можливостей особи з інвалідністю

відсутність ефективного контролю за діяльністю медичних (медико-соціальних) комісій

Стратегічні наслідки

Порушення гарантованих державою прав осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення

Руйнування поваги до медичних працівників

Неефективне використання або привласнення бюджетних коштів

Спотворення системи забезпечення особи ТЗР

Корупційні наслідки

Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 ККУ)

Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ)

Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 ККУ)

СПОСОБИ МІНІМІЗАЦІЇ РИЗИКУ

✔ Ініціювати внесення змін до ст. 26 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» з метою виключення положення щодо встановлення кваліфікаційних вимог до підприємств-виробників ТЗР, які визначаються Мінсоцполітики. В умовах встановлення відповідності продукції вимогам Технічного регламенту, яка відповідає європейському законодавству, та ефективного ринкового нагляду з боку Держлікслужби  запровадження інших додаткових вимог буде недоцільним та таким, що лише може сприяти виникненню корупційних ризиків та надмірному регуляторному тиску на ринок;

✔ З метою удосконалення та дерегуляції нормативно-правової бази з виробництва і реалізації ТЗР, приведення її у відповідність до норм законів та нормативно-правових актів вищої юридичної сили:

- скасувати Наказ Мінсоцполітики від 09.08.2016 № 871 «Деякі питання придбання технічних та інших засобів реабілітації»;

- скасувати Наказ Мінсоцполітики від 06.08.2019 № 1208 «Про організацію забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації»;

✔ переглянути інші нормативно-правові акти, прийняті Урядом та Мінсоцполітики, які регулюють сферу забезпечення ТЗР, що вратили свою актуальність або були прийняті з порушенням вимог законів;

✔ переглянути наказ Мінсоцполітики від 20.01.2015 № 37 «Про затвердження Порядків визначення функціональних можливостей інваліда, дитини-інваліда, іншої особи» в частині застосування соціальних критеріїв, які створюють умови для дискреції.

✔ комплексно переглянути підходи до регулювання ринку ТЗР;

✔ усунути дублювання функцій Мінсоцполітики та Держлікслужби. Визначити Держлікслужби головним суб’єктом, відповідальним за здійснення ринкового нагляду, посилити інституційну спроможність органу, передбачивши належне фінансування для ефективного виконання функції регулятора ринку ТЗР;

✔ переглянути порядок встановлення граничних цін, граничних нормативів рентабельності на ТЗР, на які поширюється дія технічного регламенту щодо медичних виробів та відповідні повноваження Мінсоцполітики.

✔ Удосконалити контроль за діяльністю медико-соціальних експертних комісій з метою усунення можливості для призначення несумісних виробів (ТЗР) особам з інвалідністю; 

✔ встановити ефективний контроль за призначенням керівництва казенних протезно-ортопедичних підприємств; 

✔ не допускати управління казенними підприємствами без укладення контрактів з керівництвом; 

✔ посилити контроль за конфліктом інтересів у посадових осіб на різних етапах забезпечення ТЗР;

✔ налагодити поширення інформації про підприємства-постачальника серед осіб, які потребують забезпечення ТЗР, для усунення можливостей лобіювання інтересів окремих компаній посадовими особами органів соціального захисту населення (ОСЗН) при ознайомленні осіб з інвалідністю з переліком підприємств постачальників та «допомозі» у виборі конкретного підприємства;

✔ забезпечити обґрунтоване, контрольоване та прозоре авансування Фондом підприємств-постачальників ТЗР для забезпечення ефективного розпорядження бюджетними коштами та усунення можливостей для використання підприємствами передоплати у власних цілях;

✔ налагодити систему перевірки та моніторингу за внесенням даних до Централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ).

Індикатори виконання
плану дій
Відповідальний суб’єкт
Потреба у фінансових витратах
Відповідно до способів мінімізації
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Міністерство охорони здоров’я України
Міністерство соціальної політики України
Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю
Щодо окремих заходів
Підтвердження існування ризику
Аудитом встановлено випадки забезпечення осіб з інвалідністю колісними кріслами на підставі документів МСЕК (індивідуальної програми реабілітації) і підприємств, сформованих без урахування медичних показань і з недотриманням сумісності таких виробів. Так, особу з інвалідністю (Одеська область) за направленнями, виданими органами соціального захисту населення, двічі забезпечено базовим колісним дорожнім кріслом ( у вересні та листопаді 2017 року). У 2017 році двох осіб з інвалідністю I групи, прикутих до ліжка, забезпечено електроскутерами вартістю 81,1 тис. гривень. Всього у 2017 році було витрачено 627,3 тис. гривень на забезпечення осіб віком від 20 до 77 років триколісними велосипедами (за даними сайту виробника – дитячими).
Тегування: