Зловживання під час проведення агрохімічної паспортизації земель

Середній
рівень ризику
Власник ризику: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Підзвітність власника: Міністерство аграрної політики та продовольства України
Сфера публічного управління: Земельні відносини
Чого стосується: Землеустрій
Нормативна база:

Закони України «Про охорону земель» та «Про державний контроль за використанням та охороною земель»

Дата перегляду ризику: 15.06.2021 року
ОПИС РИЗИКУ:

Агрохімічна паспортизація є складовою моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення відповідно до вимог Закону України «Про охорону земель». Проведення агрохімічної паспортизації земельної ділянки використовується в процесі регулювання земельних відносин при передачі у власність або наданні в користування, у тому числі в оренду, земельної ділянки; зміні власника земельної ділянки або землекористувача; проведенні грошової оцінки земель; визначенні розмірів плати за землю та здійсненні контролю за станом родючості ґрунтів.

Проте на практиці механізм агрохімічної паспортизації земель не направлений на моніторинг стану ґрунтів та їх захист від виснажування, а лише перетворений на корупційну практику регуляторного впливу на суб’єктів, а також оформлення дозвільних документів із зазначенням характеристик, вигідних замовнику агрохімічного паспорта, задля отримання неправомірної вигоди. У непоодиноких випадках агрохімічні паспорти виготовляються відповідальними центрами охорони родючості ґрунтів навіть без виїзду на ділянку, обстеження, відбирання зразків ґрунту, а також проведення аналізу.

Крім того, вимагання агрохімічного паспорта ділянки суперечить Земельному кодексу України, тож такі паспорти не мають належати до переліку документів, які подаються в обов’язковому порядку при відведенні земельних ділянок у власність.

Джерела ризику

Недосконалість нормативного регулювання

Наявність дублюючих дозвільних процедур               

Відсутність інституційної спроможності установ, які здійснюють агрохімічну паспортизацію, на проведення повного та ефективного обстеження

Індивідуальна недоброчесність

Стратегічні наслідки

Зниження ефективності управління у сфері земельних відносин

Порушення прав та законних інтересів суб’єктів землекористування

Регуляторний вплив на суб’єктів господарювання, погіршення інвестиційного клімату

Корупційні наслідки

Службове підроблення (ст. 366 ККУ)

Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 ККУ)

Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ)

СПОСОБИ МІНІМІЗАЦІЇ РИЗИКУ
Нормативні
  1. Внести зміни до Законів України «Про охорону земель», «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та «Про землеустрій», які скасують обов’язок проводити агрохімічне обстеження ґрунтів щоразу при передачі у власність, користування, оренду земельної ділянки або при зміні власника ділянки або користувача.
  2. Залишити обстеження ґрунтів тільки при визначенні грошової оцінки земель, плату за землю або здійсненні контролю за станом родючості ґрунтів
Процедурні
  1. Запровадити електронні форми отримання всіх потрібних дозвільних документів із землеустрою, а також формування земельних ділянок без паперових документів із обов’язковим оприлюдненням кожного етапу такої процедури    
  2. Розробити та запустити електронний ресурс для роботи з даними про результати обстеження ґрунтів, їх якісного стану
Індикатори виконання
плану дій
Відповідальний суб’єкт
Потреба у фінансових витратах
Прийняття та імплементація законопроєкту № 2194 "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин"
Верховна Рада України
НЕ ПОТРЕБУЄ
Підтвердження існування ризику
Реєстр судових рішень
Суть справи:
Два власники земельних ділянок звернулись до головного інженера-ґрунтознавця Запорізького центру «Облдержродючість» задля того, щоб підтвердити погіршення стану якості ґрунту їх земельних ділянок. Висновок їм був потрібен для того, щоб за допомогою судового процесу розірвати договір з підприємством, яке орендує у них земельні ділянки. У суді власники доводили, що підприємство начебто порушило умови договору про оренду, оскільки засівало землю тільки соняшником, що призвело до різкого зниження якісних властивостей ґрунту, його родючості, та спроможності до відновлення. Суд встановив, що на користь цих осіб головний інженерґрунтознавець склав завідомо неправдиві «матеріали агрохімічного обстеження ґрунтів», у яких вказав неправдиві дані про те, що за час використання орендарем ділянок їх стан погіршився. І саме це підроблене рішення інженера-ґрунтознавця надалі було підставою для винесення судового рішення на користь фізичних осіб. Суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену в кримінальному провадженні між прокурором та обвинуваченим.
Дата рішення 05.11.2015 Справа № 333/7294/15-к
Інші джерела
Земельна корупція: час її ліквідувати
Однією з головних причин погіршення інвестиційного клімату в Україні є захмарна корумпованість земельних відносин, адже кожен інвестиційний проект у реальній економіці, як правило, починається із одержання або зміни призначення земельної ділянки. За останні десятиріччя держава створила десятки забюрократизованих та корупціогенних процедур, а "добра воля" не вельми доброчесних чиновників стає обов’язковою умовою набуття і реалізації прав на землю для підприємців та звичайних громадян, навіть там, де в цьому немає жодного сенсу.
Слідчі Харкова скерували до суду обвинувальний акт за фактом отримання службовими особами неправомірної вигоди
В ході розслідування встановлено, що у квітні 2020 року до Харківської філії Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» для отримання агрохімічних паспортів земельних ділянок та експертного висновку за результатами лабораторного обстеження показників якості ґрунтів та порівняльного аналізу матеріалів агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення звернувся громадянин. За виготовлення агрономічних паспортів він заплатив майже 6 тисяч гривень на банківський рахунок установи, однак документи не отримав. Через деякий час за видачу даних документів 60-річний директор філії державної установи разом з 47–річним завідувачем одного з відділів стали вимагати у чоловіка хабар у сумі 12 тисяч гривень. Один з посадовців повідомленням надіслав чоловіку реквізити банківської картки своєї доньки, на яку необхідно було перевести гроші.
Тегування:
землеустрій агрохімічна_паспортизація