Відповідно до процедури безоплатної приватизації земельних ділянок особа, яка має бажання реалізувати своє право на землю, спочатку повинна визначитись з населеним пунктом та самостійно знайти у його межах вільну земельну ділянку. Корупційна вразливість цієї складової процедури полягає у відсутності механізму отримання відомостей про місцезнаходження вільних земельних ділянок, оскільки Публічна кадастрова карта України не містить такої інформації. На практиці отримати інформацію про вільні земельні ділянки за запитом, не маючи «особистих контактів» з посадовими особами, які є розпорядниками інформації, вкрай важко, а тому корупційний ризик «торгівлі інформацією» виникає ще до подання необхідних документів для відведення ділянки на узгодження органами державної влади.
У ст. 532 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено накладання штрафу за перекручування або приховування даних державного земельного кадастру про розміри і кількість земельних ділянок, наявність земель запасу та резервного фонду. Водночас ймовірність застосування заходів адміністративного стягнення не є ефективним запобіжником для мінімізації корупційного ризику, оскільки максимальний розмір штрафу у кількості двадцяти неоподаткованих мінімумів громадян за цей адміністративний проступок є набагато меншим за вигоду недобросовісних посадових осіб, отриману за результатами торгівлі земельно-кадастровими даними.
Крім того, згідно з положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконавчі органи міських адміністрацій зобов’язані надавати інформацію і про наявні вільні земельні ділянки для будівництва, які ще не внесені до Земельного та Містобудівного кадастрів. Але корупційна вразливість прихована у самій конструкції норми, бо вимагає від виконавчих органів відповідних місцевих органів влади надавати інформацію про наявні вільні «земельні ділянки» у разі, якщо інформація про землі не внесена до кадастру. Але статус «земельної ділянки» земля отримує лише після її формування та внесення у кадастр, тож в межах територіальної одиниці може бути багато вільних «земель», але чиновники законно надають відповіді про відсутність вільних земельних ділянок, бо «земельні ділянки» на цих вільних землях не сформовані. Ця суперечність створює умови для існування корупційних ризиків та унеможливлює притягнення до відповідальності за ненадання інформації про вільні землі для будівництва.
Недосконалість нормативного регулювання
Відсутність прозорого доступу до інформації щодо вільних земельних ділянок
Індивідуальна недоброчесність
Порушення прав та законних інтересів суб’єктів землекористування
Гальмування темпів економічного зростання країни
Зниження рівня поваги до державних правових процедур та інституцій
Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень (ст. 172-8 КУпАП)
Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ)
Зловживання впливом (ст. 369-2 ККУ)
Незаконне збагачення (ст. 368-2 ККУ)
Індикатори виконання
плану дій |
Відповідальний суб’єкт
|
Потреба у фінансових витратах
|
Прийняття та імплементація законопроєкту № 2194 "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин"
|
Верховна Рада України
|
ПОТРЕБУЄ
|