Закон України «Про запобігання корупції», Закон України «Про вищу освіту», Наказ Міністерства освіти України №245 від 15.07.1996 р. «Про затвердження Положення про переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти», Лист МОН від 20.02.2010 р. № 1/0-119 «Про Методичні рекомендації щодо запровадження Європейської кредитно-трансферної системи та її ключових документів у вищих навчальних закладах»
Порядок поновлення на навчання врегульований ст. 46 Закону України «Про вищу освіту» та Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти України № 245 від 15.07.96 р. Крім цього, порядок поновлення може деталізуватися у внутрішніх актах закладу вищої освіти.
У випадку поновлення або вступу на інший рік навчання, аніж перший, зарахування до закладу освіти здійснюється після ліквідації (складання) академічної різниці. Розмір академічної різниці визначає деканат факультету/інституту, порівнюючи академічну довідку чи навчальну картку з навчальним планом.
При цьому слід мати на увазі, що згідно з Методичними рекомендаціями МОН, розмір академічної різниці на рік не може перевищувати 20 кредитів ЄКТС. Якщо розмір академічної різниці є більшим, то особу можуть поновити на курс нижче, ніж той з якого її відрахували.
Особи, які вступають для здобуття ступеня бакалавра на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, фахового або молодшого бакалавра, можуть зараховуватись на перший курс за скороченим строком навчання або на другий чи старші курси з нормативним строком навчання в межах ліцензійного обсягу.
Таким особам заклад вищої освіти може перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначено стандартом вищої освіти бакалавра (за відсутності стандарту — не більше 120 кредитів ЄКТС). При цьому дисципліни, які не вивчалися за попереднім місцем навчання, але передбачені навчальним планом закладу освіти, визначаються як академічна різниця.
Розмір, порядок та строки складання (ліквідації) академічної різниці при переведенні/поновленні студентів або для студентів, які навчаються за скороченим терміном навчання, визначають відповідні деканати.
Як правило, університети не мають автоматизованої чи єдиної системи перевірки ступеню підготовки особи, яка ліквідовує академічну різницю. Опрацювання документів відбувається «вручну», як і процес ліквідації академічної різниці. Також, практично відсутній будь-який контроль за тим, як саме викладач приймає складання академічної різниці.
Описане породжує низку корупційних ризиків: ймовірність пропонування чи вимагання неправомірної вигоди з боку співробітників деканатів чи адміністрації факультетів за допомогу зі складання академрізниці.
Наприклад, декан або завідувач відповідної кафедри може «попросити» своїх підлеглих лояльно та з мінімальними вимогами прийняти відповідні предмети. За таку послугу абітурієнт може «віддячити» декану чи іншому представнику адміністрації або ж здійснювати цей тиск в умовах конфлікту інтересів зі студентом, який складає академічну різницю. Подібне може відбуватися й з окремими науково-педагогічними співробітниками — коли абітурієнт насправді не складатиме предмет, а отримає свій бал за гроші.
На додаток, індивідуальна робота викладача зі студентами під час ліквідації академічної різниці переважно не оплачується, а строки її прийняття часто доволі стислі (студент або деканат може ставити викладача «перед фактом», що «закрити академрізницю» треба, наприклад, у тижневий або двотижневий строк). Це є додатковим «стимулом» для викладачів формально приймати складання предметів в обмін на неправомірну вигоду.
Дискреційні повноваження деканатів при встановленні обсягу академічної різниці.
Індивідуальна недоброчесність викладачів/співробітників та студентів університету.
Відсутність чіткої внутрішньої регламентації процесу ліквідації академічної різниці, зокрема, в частині широкої дискреції викладачів щодо характеру завдань.
Відсутність оплати праці викладачів за прийняття академічної різниці.
Обмежені терміни ліквідації академічної різниці.
Брак контролю за процесом погашення (відповідністю та якістю виконаних завдань) академічної різниці.
Порушення прав учасників освітнього процесу.
Порушення прав науково-педагогічних співробітників.
Зниження якості освіти та кваліфікації випускників закладів вищої освіти.
Формування у молоді толерантного ставлення до корупції.
Формування негативного іміджу системи вищої освіти в Україні.
Шахрайство (ст. 190 ККУ).
Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ).
Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 ККУ).
Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 368-3 ККУ).
Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 ККУ).
Зловживання впливом (ст. 369-2 ККУ).
Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ст. 172-7 КУпАП).
Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень (ст. 172-8 КУпАП).
Дисциплінарна відповідальність, в тому числі звільнення особи із займаної посади.
За вчинення корупційного чи пов’язаного з корупцією правопорушення відомості про таку особу вносяться до Реєстру корупціонерів (ст. 59 Закону України “Про запобігання корупції”).
✔Оприлюднювати порядок ліквідації академічної заборгованості під час переведення/поновлення студентів із чітким визначенням процедури, строків, відповідальних осіб від університету.
✔Враховувати в навантаження викладачів додаткову роботу зі студентами під час ліквідації академічної заборгованості.
✔Своєчасно інформувати студентів про процедуру та можливості переведення на бюджетні місця, використовуючи різні канали поширення інформації.
✔Посилити прозорість процедури переведення з контрактної форми навчання на державну. Наприклад, висвітлюючи в окремій вкладці на сайті закладу освіти необхідну інформацію: оголошення про конкурс, кількість вільних бюджетних місць, умови і терміни подачі документів; розміщення списків претендентів із зазначенням їх середнього та рейтингового балу.
✔Запровадити електронні екзаменаційні відомості та автоматизовані системи обліку активності студентів для прозорого формування рейтингу.
✔Передбачити обов’язковий розгляд кандидатур на переведення з контрактної форми навчання на державну на вчених радах факультетів/інститутів із залученням органів студентського самоврядування.
✔Налагодити роботу вебсайту закладу освіти та забезпечити розміщення усієї необхідної інформації, що стосується навчального процесу (документів, робочих програм та силабусів, програм практики, методичних рекомендацій до написання та захисту курсових робіт, правил та порядку перескладання заліків чи іспитів, порядку апеляції за результатами екзаменаційної сесії).
✔Де це можливо, запровадити технологічні рішення для проведення поточного та підсумкового контролю знань студента (наприклад, анонімне електронне тестування із випадковим набором запитань із персональною авторизацією студента в системі).
✔Створити електронний репозитарій усіх наукових робіт студентів, який дасть змогу автоматизовано виявляти збіги нових робіт із роботами минулих років та попередить можливість повторного подання тих самих робіт “за хабар”.
✔Планувати навчальні програми із залученням іноземців, особливо тих, хто не володіє на достатньому рівні українською мовою, таким чином, щоб це не створювало надмірного навантаження для викладачів і не породжувало нерівності в оцінюванні між студентами-іноземцями та українськими студентами.
✔Враховувати в навантаження викладачів додаткову роботу зі студентами-іноземцями.
✔Розглянути можливість прийняття проміжного та підсумкового контролю знань в іноземних студентів викладачами, які не проводили заняття в межах цієї дисципліни.
|
Індикатори виконання
плану дій |
Відповідальний суб’єкт
|
Потреба у фінансових витратах
|
|
Запроваджено технологічні рішення для проведення поточного та підсумкового контролю знань студента.
Створено електронний репозитарій усіх наукових робіт студентів.
|
Заклад освіти
|
НЕ ПОТРЕБУЄ
|