Корупційні ризики в управлінні державними підприємствами в цілому є одним з основних комплексних питань, яке потребує глибокого аналізу для розроблення і впровадження механізмів мінімізації корупції у кадровому менеджменті Мінсоцполітики як органу управління, на підконтрольних йому структурах.
Так, на сьогодні ринок протезно-ортопедичних підприємств в Україні представлений як приватними компаніями, так і державними (казенними) підприємствами. Відповідно до даних Мінсоцполітики наразі протезно-ортопедичну допомогу особам з інвалідністю надають 12 державних і казенних протезно-ортопедичних підприємств. При цьому «вік» деяких таких підприємств становить понад сотню років, адже низка підприємств розпочали свою діяльність ще на початку ХХ століття. Відбір кандидатів на заміщення вакантних посад керівників державних протезно-ортопедичних підприємств здійснюється за конкурсом, для проведення якого суб’єкт управління утворює конкурсну комісію.
До повноважень службових осіб Мінсоцполітики та Фонду, які не є членами конкурсної комісії, не належить прийняття рішень про призначення на посаду керівників державних протезно-ортопедичних підприємств. Проте недоброчесні посадовці, з метою отримання неправомірної вигоди, можуть зловживати своїм службовим становищем та впливати на членів конкурсної комісії для обрання переможцем «потрібного» кандидата.
індивідуальна недоброчесність посадових осіб
високий рівень впливу на процедуру відбору керівників державних протезно-ортопедичних підприємств
недоліки конкурсних процедур відбору керівників державних протезно-ортопедичних підприємств
Погіршення ефективності управління державними протезно-ортопедичними підприємствами (збитковість)
Порушення принципу відбору найкращих кадрів з огляду на їх професійні здібності та досвід.
Втрата репутації Мінсоцполітики та установами, що координуються та контролюються Мінсоцполітики
Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 ККУ)
Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ)
Зловживання впливом (ст. 369-2 ККУ)
✔ Ініціювати внесення змін до ст. 26 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» з метою виключення положення щодо встановлення кваліфікаційних вимог до підприємств-виробників ТЗР, які визначаються Мінсоцполітики. В умовах встановлення відповідності продукції вимогам Технічного регламенту, яка відповідає європейському законодавству, та ефективного ринкового нагляду з боку Держлікслужби запровадження інших додаткових вимог буде недоцільним та таким, що лише може сприяти виникненню корупційних ризиків та надмірному регуляторному тиску на ринок;
✔ З метою удосконалення та дерегуляції нормативно-правової бази з виробництва і реалізації ТЗР, приведення її у відповідність до норм законів та нормативно-правових актів вищої юридичної сили:
- скасувати Наказ Мінсоцполітики від 09.08.2016 № 871 «Деякі питання придбання технічних та інших засобів реабілітації»;
- скасувати Наказ Мінсоцполітики від 06.08.2019 № 1208 «Про організацію забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації»;
✔ переглянути інші нормативно-правові акти, прийняті Урядом та Мінсоцполітики, які регулюють сферу забезпечення ТЗР, що вратили свою актуальність або були прийняті з порушенням вимог законів;
✔ переглянути наказ Мінсоцполітики від 20.01.2015 № 37 «Про затвердження Порядків визначення функціональних можливостей інваліда, дитини-інваліда, іншої особи» в частині застосування соціальних критеріїв, які створюють умови для дискреції.
✔ комплексно переглянути підходи до регулювання ринку ТЗР;
✔ усунути дублювання функцій Мінсоцполітики та Держлікслужби. Визначити Держлікслужби головним суб’єктом, відповідальним за здійснення ринкового нагляду, посилити інституційну спроможність органу, передбачивши належне фінансування для ефективного виконання функції регулятора ринку ТЗР;
✔ переглянути порядок встановлення граничних цін, граничних нормативів рентабельності на ТЗР, на які поширюється дія технічного регламенту щодо медичних виробів та відповідні повноваження Мінсоцполітики.
✔ Удосконалити контроль за діяльністю медико-соціальних експертних комісій з метою усунення можливості для призначення несумісних виробів (ТЗР) особам з інвалідністю;
✔ встановити ефективний контроль за призначенням керівництва казенних протезно-ортопедичних підприємств;
✔ не допускати управління казенними підприємствами без укладення контрактів з керівництвом;
✔ посилити контроль за конфліктом інтересів у посадових осіб на різних етапах забезпечення ТЗР;
✔ налагодити поширення інформації про підприємства-постачальника серед осіб, які потребують забезпечення ТЗР, для усунення можливостей лобіювання інтересів окремих компаній посадовими особами органів соціального захисту населення (ОСЗН) при ознайомленні осіб з інвалідністю з переліком підприємств постачальників та «допомозі» у виборі конкретного підприємства;
✔ забезпечити обґрунтоване, контрольоване та прозоре авансування Фондом підприємств-постачальників ТЗР для забезпечення ефективного розпорядження бюджетними коштами та усунення можливостей для використання підприємствами передоплати у власних цілях;
✔ налагодити систему перевірки та моніторингу за внесенням даних до Централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ).
|
Індикатори виконання
плану дій |
Відповідальний суб’єкт
|
Потреба у фінансових витратах
|
|
Відповідно до способів мінімізації
|
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України Міністерство охорони здоров’я України Міністерство соціальної політики України Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю |
Щодо окремих заходів
|